Тиждень хімії
Понеділок. Вікторина для учнів 7 класів. Розгадування загадок.
Вівторок. Вікторина для учнів 8 класів. Бесіда «Знайомство з хімією» для учнів 7 - 8 класів
Розгадування кросвордів.
Середа. Вікторина для учнів 9 класів. Шкільна олімпіада з хімії.
Інтелектуально-розважальна гра «Найрозумніший».
Четвер. Бесіда «Хімія і твоя майбутня професія»(для учнів 9 -11 класів)
П’ятниця. Вікторина для учнів 10, 11 класів. Перегляд презентації «Довбиський фарфоровий завод – одне з найстаріших керамічних виробництв України»
Вікторина для 7 класів
- Який газ у газованій воді?
- Колиска життя на Землі.
- Чорне золото.
- Рідкий метал.
- Найпоширеніший елемент на Землі.
- Найпоширеніший елемент Космосу.
- Вода у твердому стані.
- Які кислоти ми їмо?
- Без якого газу неможливе життя на Землі?
- Чому лід не тоне у воді?
- Швецький хімік, який запропонував сучасні хімічні символи елементів.
- Газ, що підтримує горіння.
- Газ, що не підтримує горіння.
- Найлегший газ.
- Яким газом заповнюють повітряні кульки?
- Які гази «працюють» у рекламному бізнесі?
Закінчіть прислів’я
- Нагріте залізо …
- Не все золото …
- Куй залізо …
- Слово – срібло, а мовчання …
- Поки залізо у роботі, його іржа …
Знайди відповідність «Який елемент яку утворює просту речовину?»
- Оксиген а) фтор
- Нітроген б) срібло
- Флуор в)мідь
- Аурум г) кисень, озон
- Меркурій д) азот
- Купрум ж) водень
- Сульфур з)золото
- Аргентум и) сірка
- Гідроген і) ртуть
Вікторина для 8 класів
1. Який метал кипить у руках?
2. Які метали горять у воді?
3. Чому персидський цар Кір, який жив більше 2 тис. років тому, під час походів пив воду тільки з срібного келиха?
4. Що означає вислів «гасити соду» і з якою метою проводять цю хімічну реакцію?
5. Чому в чайнику утворюється накип і як його усунути?
6. Що спільного між вибухом, горінням і диханням?
7. Які елементи входять до складу людського організму?
8. Який елемент найпоширеніший на Землі?
9. Які гази називають «благородними»? Чому?
10. Звідки походить вислів «неонові реклами»?
11. Назвіть радіоактивний хімічний елемент, що дав назву одній з планет Сонячної системи.
12. Яку речовину називають їдкий натр? Чому?
13. Які речовини названо «вапняна вода», «негашене вапно», «гашене вапно»?
14. Які речовини називають «хімічними хамелеонами»?
15. Які речовини в хімії намагаються весь час нейтралізувати?
Вікторина для 9 класів
- Який метал кипить у руках?
- Які метали горять у воді?
- Який метал рідкий за нормальних умов?
- Метал, без якого неможлива фотографія.
- Метали, що роблять твердою воду.
- Який метал називають металом хірургів?
- Який метал входить до складу гемоглобіну?
- Який метал входить до складу хлорофілу?
- Який метал « хворіє»?
- Як можна почистити срібні та мельхіорові вироби?
- Який хімічний елемент у 18 столітті зображували у вигляду воїна?
- Які метали можна назвати «недоторканими»?
- Який метал першим полетів у Космос?
- Існування яких хімічних елементів передбачив Менделєєв?
- Який рідкісний метал входить до складу деяких дорогоцінних каменів?
(1. Cs 2. Na, K 3. Hg 4. Ag 5. Ca, Mg 6. Тантал 7. Fe 8. Cu 9. Sn 10. Питною содою чи занурити у слабкий розчин оцту. 11. Fe 12. Cs, Rb 13. Al 14. Галію, Скандію, Германію, Ренію, Полонію, Протактинію, Радію, Актинію 15. Берилій (у аквамарині, александриті, бериллі)
Вікторина для 10 класів
- Яку «олію» не можна вживати в харчування?
- Як обвуглити дерево без вогню?
- Як звуться речовини «хамелеони»?
- Який хімік був відомим композитором?
- Що таке «важка вода»?
- З якого хімічного елемента складаються діаманти?
- Які елементи названі на честь держав?
- Які елементи названі на честь учених?
- Який елемент названо на честь частини світу?
- Які елементи мають назви небесних тіл – планет, зірок?
- Який хімічний елемент алхіміки називали «жовчю бога Вулкана?»
- Який неметал алхіміки тривалий час вважали «філософським каменем» із за його здатності до ілюмінісцентності?
- Який неметал є рідиною?
- Який елемент було названо за забарвленням його парів?
- Чи можливий дим без вогню?
- Жовто-зелений газ.
- Чому зріз яблука чорніє?
- На який хімічний елемент багата морська капуста, волоські горіхи?
- який метал має бактерицидні властивості?
- Чим отруїли Наполеона?
Вікторина для 11 класів
- Яка кислота спричинює відчуття жару після укусу мурах?
- Яка кислота викликає опіки від кислоти?
- Які кислоти ми вживаємо?
- Яка кислота надає неприємного запаху застарілому маслу?
- Чи можливий дим без вогню?
- Чи може вода викликати горіння?
- Що таке «царська горілка» і де її використовують?
- Що таке вітамін С?
- Чому у хліба є скоринка?
- Чому при пережовуванні хліб стає солодким?
- Яка вода каламутніє від подиху?
- Який метал називають «металом богині любові»?
- Яку сіль, що залишає чорні сліди на шкірі, алхіміки називали «пекельний камінь»?
- Яку речовину Леонардо до Вінчі називав «соком життя»?
- Який неметал Д. І. Менделєєв назвав «чорним велетнем»?
- Який токсичний метал Арістотель назвав «живим сріблом», а його діоксид – «срібна вода»?
- Який елемент-неметал називають «царем живої природи», «основою життя», «хлібом рослин»?
- За часів петра І цю кислоту називали «міцною горілкою».
- Який оксид звуть «веселящий газ»?
- Яка речовина зветься «лисячий хвіст»?
Знайти відповідність «Хто що відкрив?»
1. М.В. Ломоносов А) Синтезував штучні жири
2. М. Д. Зелінський Б) Встановив склад повітря
3. О. М. Бутлеров В) Створив протигаз
4. Г. Деві Г) Відкрив закон збереження маси
5. Д. І. Менделєєв Д) Створив теорію хімічної будови
6. М. Бертло Ж) Синтезував каучук
7. А. Л. Лавуазьє З) Провів електроліз кухонної солі
8. С. В. Лебедєв Е) Створив періодичну систему
хімічних елементів
Бесіда «Знайомство з хімією»
для учнів 7 - 8 класів
Ведучий. Ви розпочали вивчення нового для вас предмету — хімію, науку про речовини та їх перетворення. Усі речовини, що оточують нас, складаються з хімічних елементів, їх зараз нараховується 112. Сполучаючись між собою, вони утворюють понад десять мільйонів різних речовин. Кожна речовина вивчена й одержала свою назву. Речовини можуть бути в чомусь подібні одна до одної, але кожна з них обов'язково чимось відрізняється від інших, кожна має свої ознаки та свої властивості. Знати властивості речовин необхідно, щоб знайти їм застосування. Так, наші далекі предки цінували й використовували надзвичайну твердість мінералу кременя, виготовляючи з нього першу зброю та знаряддя праці. Знати властивості речовин треба і для того, щоб правильно поводитися з ними, щоб упізнавати їх та відрізняти одна від одної. З деякими речовинами ви вже знайомі: залізо, алюміній, мідь, вода, крейда, цукор, кисень, вуглекислий газ, пластмаси — все це речовини.
Згодом з'ясувалося, що не тільки речовини на нашій планеті, але й увесь Всесвіт, аж до найвіддаленіших зірок, світло яких іде до нас мільйони років, складається з тих самих елементів, що відкривалися один за одним на нашій планеті.
На уроках хімії ви довідаєтеся багато цікавого про хімічні елементи та навколишній світ. Сьогодні ми хочемо трохи познайомити вас із хімією та історією її розвитку.
1-й учень. Наука про речовини та їх перетворення зародилася в Єгипті — технічно найбільш передовій країні стародавнього світу. На думку відомого історика хімії, французького вченого М. Бертло. назва«хімія» походить від слова «Хемі», або «Хума», яким стародавні єгиптяни називали свою країну, а також нільський чорнозем (порівняйте з латинським словом хумус— «грунт»). Звідси— «хімія»— чорне, як земля, «єгипетське мистецтво», що має справу з різними мінералами та металами. Такі галузі виробництва, як металургія, гончарне виробництво, склоробство, фарбування і парфумерія, досягли в Єгипті значного розвитку ще задовго до нашої ери. Хімія вважалася «божественною» наукою і цілком перебувала в руках жерців, які ретельно приховували її від усіх негюсвячених. Однак деякі відомості все-таки просочувалися за межі Єгипту.
2-й учень. До Європи вони частково потрапляли через Візантію, а згодом через Іспанію— після завоювання її арабами в 711 р. Араби вперше познайомилися з хімією досить незвичайним способом. У 670 р. кораблі арабського флоту, що вели облогу Константинополя (найбільше та найсильніше місто християнського світу), були спалені «грецьким вогнем» — хімічною сумішшю, що під час горіння утворює сильне полум'я, яке не можна загасити водою. За переказами, цю суміш виготовив учений, який займався хімією і втік зі свого рідного Єгипту, рятуючись від арабів. У 641 р. араби вторглись у Єгипет, і незабаром загарбали всю країну, а через кілька років така ж доля спіткала й Персію. Виникла величезна арабська імперія. Наслідуючи давнім володарям, арабські халіфи почали протегувати наукам, і в VIII-IX ст. з'явилися перші арабські хіміки. Араби змінили початкову назву «хімія» на «алхімія» (додавши до цього слова характерну для арабської мови приставку ал— «червоний»). Пізніше європейці запозичили це слово в арабів, і в результаті в європейських мовах з'явилися терміни «алхімія» та «алхімік». Термін «алхімія» сьогодні вживають, коли говорять про період від 300 до 1600 р.
3-й учень. 1096 p.— перший хрестовий похід: християни починають відвойовувати в мусульман захоплені ними землі. В 1099 р. вони повернули Єрусалим. Майже два століття на узбережжі Сирії проіснувала християнська держава. Сталося певне змішування культур, і християни, що повернулися до Європи, познайомили європейців з досягненнями арабської науки. Одночасно християни поступово повертали собі Іспанію, захоплену арабами на початку VIII ст. Під час цих воєн християнська Європа дізналася, що араби — володарі книжкових багатств, перекладених ними праць грецьких учених, наприклад Аристотеля, і творів інших учених, наприклад Авіценни.
Незважаючи на опір арабів, які не бажали передавати такі цінні праці своєму заклятому ворогу, робилися спроби перекладу цих творів латиною. Починаючи з 1200 p., європейські вчені могли, близько познайомившись зі спадком алхіміків минулого, спробувати знову рухатися вперед тернистим шляхом пізнання.
4-й учень. У роздробленій феодальній Європі поступово розвивалася торгівля. Однак через труднощі й небезпеки перевозити можна було лише досить дорогі й невеликі за обсягом товари. Тому в Європі зі східних країн ввозили майже виключно предмети розкоші, єдиним засобом плати яких міг служити головний обмінний еквівалент — золото. Потреба в золоті виникла також у зв'язку з переходом від натуральної системи оподаткування до грошової. Але природних джерел одержання золота в Європі було вкрай мало. Цим і пояснюється те, що дослідження алхіміків були спрямовані на пошуки «філософського каменю», який нібито здатен перетворювати будь-який метал на золото. У процесі його пошуків алхіміки відкрили багато нових речовин, вивчили й описали їх. Так, у 1669 р. гамбурзький алхімік Бранд відкрив новий хімічний елемент — Фосфор. Подібно до інших алхіміків, Бранд намагався відшукати філософський камінь. Ним керувала не турбота про людський добробут, а користь. Нова речовина не перетворювала метали на золото, але те, що воно світилася в темряві, було незвичайним і новим. Цією властивістю нової речовини Бранд негайно скористався. Він почав показувати фосфор заможним людям, одержуючи від них подарунки і гроші. Алхіміки також винайшли порох, який почали застосовувати у військовій справі. З винаходом пороху середньовічні замки перестали бути неприступними твердинями, а піший воїн став більш небезпечним.
5-й учень. Багато разів «золото» алхіміків виявлялося обманом — латунню або бронзою. Ще Аристотель у IV ст. до н. е. згадував, що з міді в результаті сплавлення її з цинком або оловом утворюються золотаво-жовті сплави. Тож, уже в стародавності було відомо, що «не все те золото, що блищить». Існували також умільці, що одержували «срібло» у вигляді сріблисто-білого сплаву шляхом додавання до мідного розплаву Арсену: так, занадто спрощено, розумілося «мистецтво перетворення» металів: досить було, щоб неблагородний метал лише набув забарвлення бажаного благородного металу. В інших випадках була потрібна тільки спритність фокусника, щоб непомітно підкинути в розплав шматочок благородного металу. Спосіб здійснення цього залежав від фантазії умільця. Деякі алхіміки воліли користуватися «для перемішування» розплаву порожньою паличкою, всередині якої ховали кілька зерен золота, а отвір закупорювали воском. Якщо паличка була дерев'яна, то нижня порожня її частина цілком згоряла в розплаві. Таким хитрим способом речовинний доказ швидко знищувався, раніше, ніж у кого-небудь могла виникнути підозра і бажання роздивитися «чарівну паличку» ближче. У своїх експериментах «золотих справ майстри» виявляли надзвичайну спритність. Вони використовували посудини з подвійним дном, з яких під час розжарювання виливалося золото, або вугілля із запаяним усередині золотом. Іноді успіху сприяв золотий пил: його вдмухували в розплав разом з повітрям, що нагніталося повітродувкою.
Середньовічні алхіміки обдурювали імператорів, королів і князів. Пізніше вони також знаходили своїх жертв у вищих колах суспільства. Але рано чи пізно фокуси алхіміків було розкрито, і багато хто з них поплатився за обман своїми життями.
Однак за довгі роки роботи алхіміки накопичили великий фактичний матеріал, одержали, вивчили й описали багато нових речовин, розробили різні експериментальні методи роботи, якими хіміки користуються і сьогодні. Тому, розглядаючи діяльність алхіміків, варто виходити з того, що нового вони внесли в скарбницю знань порівняно зі своїми попередниками.
6-й учень. Докорінна перебудова алхімії відбулася в першій половині XVI ст. Передумовою для цього стала зміна самої структури суспільства, що чітко намітилася в основних країнах Європи. Розвиток продуктивних сил, що переріс межі феодального ладу, різко посилив уплив молодого та прогресивного на той час класу буржуазії, в інтересах якого було використання всіх шляхів для подальшого зростання виробництва і полегшення торгівлі. Разом з тим життя висунуло ряд нових вимог, викликаних головним чином запитами медицини та розширенням промислового виробництва.
Головними реформаторами алхімії виступили Парацельс та Агрікола. «Мета хімії полягає не у виготовленні золота і срібла, а у виготовленні ліків»,— писав Парацельс. Він вважав, що все живе складається з трьох начал, які перебувають у різних співвідношеннях: тіла, душі й духу. Хвороби виникають від нестачі в організмі одного з цих «елементів». Отже, лікувати хвороби потрібно, вводячи в організм відсутній «елемент». Успішність ряду запропонованих Парацельсом нових методів лікування на основі використання мінеральних сполук спонукала багатьох лікарів приєднатися до його школи та зацікавитися хімією. Отже, хімія одержала потужний поштовх до подальшого розвитку, тому що знайшла широке практичне застосування.
7-й учень. Агрікола працював в галузі гірської справи та металургії. У своєму об'ємному творі «Про метали» він зібрав і узагальнив весь виробничий досвід, що накопичився до нього, доповнивши його низкою власних досліджень і спостережень. Його книга служила головним посібником з гірської справи та металургії упродовж більш як 200 років, а деякі з описаних ним методів визначення руд застосовуються і сьогодні.
До XVII ст. практика настільки переросла теорію, яка застигла на рівні алхімічних уявлень, що ця суперечність не могла зберігатися далі. Проти системи Аристотеля, що тривалий час гальмувала розвиток науки, у 1661 р. виступив Роберт Бойль. Однак, спростовуючи погляди алхіміків, Бойль не висунув нової теорії, потреба в якій відчувалася все сильніше. Нова загальна теорія хімії, розвинена близько 1700 р. Шта-лем, виникла на основі вже наявного досвіду проведення металургійних процесів, пов'язаних з реакціями горіння.
Відповідно до цієї теорії, у всіх тілах, здатних горіти, міститься особлива речовина «флогістон», що видаляється з них під час горіння. Розглядаючи різноманітні реакції з огляду на це твердження, флогістонна теорія об'єднала і певною мірою обґрунтувала майже всі накопичені на той час дослідні дані. Крім того, вона висунула низку нових проблем, що вимагали наукового дослідження. Саме в епоху панування флогістонної теорії було відкрито більшість газів. Докладному вивченню піддалися різні метали та інші речовини. Однак головна заслуга флогістонної теорії полягає в тому, що вона дозволила остаточно звільнитися від застарілих уявлень алхіміків.
Але, незважаючи на численні спроби, нікому не вдавалося виділити флогістон і вивчити його. Усе більше нових відкриттів або не вкладалися в рамки теорії, або узгоджувалося з нею лише за допомогою різних доповнень, що часто суперечили її основам. Тому до кінця свого майже столітнього панування флогістонна теорія з прогресивної перетворилася на перешкоду для подальшого розвитку науки.
8-й учень. Хімія як точна наука зародилася ще в епоху повного панування флогістонної теорії. Більш точним часом її виникнення можна умовно вважати середину XVIII — початок XIX ст. У той час жили і працювали видатні вчені Михайло Васильович Ломоносов, Джозеф Прістлі, Карл Вільгельм Шеєле, Антуан Лоран Лавуазьє, Клод Луї Бер-толлє, Жозеф Луї Пруст, Джон Дальтон, Гемфрі Деві, Майкл Фарадей та інші. У цей час було відкрито та сформульовано багато законів хімії. Таємничий і невловимий «флогістон» став непотрібним. Одночасно докорінних змін зазнавали всі основні поняття хімії, було закладено основи сучасної хімічної систематики, розвинено атомно-молекулярне вчення, у світ хімії проникла електрика. По-різному склалися долі вчених, але імена їх уписані золотими літерами в історію хімії.
9-й учень. Хімія все більше асимілювала досягнення всіх розділів фізики й усе ширше використовувала математичні методи. У XIX ст. стає зрозумілою залежність розвитку хімічних наук від рівня суміжних з нею дисциплін, особливо фізико-математичного циклу, і вплив самої хімії на інші природничі науки. У ці роки розвиток хімії пов'язаний з іменами Станіслао Канніццаро, Марселена Бертло, Миколи Миколайовича Зініна, Августа Кекулє, Дмитра Івановича Менделєєва, Олександра Михайловича Бутлерова, Анрі Муассана, Еміля Фішерата інших.
10-й учень. Сучасна хімія дуже багатолика. Щорічно в країнах світу виробляються мільйони тонн хімічної продукції. Хімія забезпечує переробку корисних копалин на пальне, в тому числі ядерне, прості та жаростійкі матеріали для космічних кораблів і ракет.
Продукти хімії широко використовують у побуті: вироби зі штучних волокон, штучної шкіри, пластмаси, лаки й фарби, миючі засоби.
Хімічні процеси покладено в основу одержання будівельних матеріалів: цегли, цементу, бетону.
Хімія проникає в усі галузі народного господарства. Тому, ким би ви ні стали в майбутньому - агрономом чи будівельником, медичним працівником чи геологом, космонавтом чи працівником сфери послуг, металургом чи творцем електронно-обчислювальних машин, вам доведеться використовувати знання хімії.
Ведучи й. Хімія — наука, що розвивається. Кожен, хто присвятить себе служінню цій науки, може зробити свій внесок у її розвиток, розгадку таємниць природи, створення нових, не існуючих у природі, матеріалів і речовин.
Ми бажаємо вам успіхів у вивченні хімії! Пропонуємо вам переглянути деякікі хімічні експерименти, що підготували учні 11 класів.
Демонстрація цікавих дослідів: «Вулкан на столі», «Добування чорного пороху», «Хустинка, що не згорає» «Взаємодія алюмінію з кристалічним йодом», «Горіння магнієвої стрічки» «Взаємодія лужних металів з водою», «Перетворення води на молоко, сік та газовану воду», «Добування морковного соку», «Таємні написи», «Дим без вогню», «Фараонові змії».
Навчально-дослідницький проект на тему:
«Довбиський фарфоровий завод - одне з найстаріших керамічних
виробництв на Україні».
Керівник проекту: Ващук Олена Василівна
Учасники проекту: учні 11-А та 10-А класів
Тип проекту: кооперативний, колективний, міжпредметний, довготривалий.
За характером проектної діяльності: ознайомлювальний, інформаційний, дослідницький
Мета і завдання проекту:
- дослідити історію створення та розвитку ДФЗ;
- вивчити технологію виробництва фарфору на заводі,
розглядаючи його як приклад хімічного виробництва; - ознайомитися з поняттями «сировина», «підготовка сировини»,
«технологічна схема виробництва»; - ознайомитися з обладнанням, що використовується у
виробництві; - ознайомитися з професіями керамічного виробництва, збір
інформації про те, де можна здобути відповідну освіту.
Очікувані результати: Сприяти формуванню стійкого інтересу в учнів до вивчення хімії, усвідомленню практичного значення хімічних знань у повсякденному житті, допомогти учням зробити свідомий вибір майбутньої професії. Розширити знання учнів про історію нашого селища.
Механізм реалізації проекту:
- Спланувати роботу над проектом, підібрати необхідну літературу.
- Провести екскурсію на фарфоровий завод, зустріч з головним
технологом. - Виготовити фотоматеріали та відеозаписи за результатами екскурсії.
- Оформлення результатів роботи (виготовлення стенду, папки)
- Презентація результатів роботи над проектом перед учнями школи.
- Оцінювання роботи кожного учня над проектом і загальна оцінка
результатів роботи.
Форми звіту про роботу над проектом:
- провести позакласний захід для 8-11 класі на тему «Довбиський фарфоровий завод - одне з найстаріших керамічних виробництв
на Україні». - виготовити стенд, на якому відобразити перелік професій, що
необхідні на заводі та інформацію про історію виробництва; - оформити письмовий звіт про роботу;
- відзняти короткий відеофільм «Заочна екскурсія на Довбиський
фарфоровий завод».
Бесіда «Хімія і твоя майбутня професія»
(для учнів 9 -11 класів)
Вибір професії – це вибір трудового життєвого шляху, вибір сфери прикладання своїх сил, знань та умінь. А разом з цим – і відповідної роботи та спільноти людей, нею об’єднаних.
Обрати професію – означає обрати шлях засвоєння певної системи знань і практичних навичок, шлях реалізації своїх здібностей, природних нахилів, інших особистісних якостей та їх подальшого формування у процесі навчання чи трудової діяльності.
Як при цьому досягти позитивного результату? Як вибрати ту професію, яка, по-перше, потрібна людям, державі, по-друге – може бути доступною і посильною для вас у майбутньому, по-третє – обумовить матеріальне забезпечення та моральне задоволення від праці.
Для успішного професійного вибору необхідно врахувати такі фактори:
- стан професії на ринку праці;
- можливість і умови професійної освіти, розташування навчальних закладів, де готують кадри;
- рівень відповідності власних інтересів та нахилів, здібностей, стану здоров’я, які вимагаються від особи для успішного оволодіння професією та подальшої висопродуктивної праці.
Вибір шляху для оволодіння професією практично збігається з вибором навчально закладу.
Якщо вам подобаються науки природного-математичного циклу, у вас є здібності до вивчення хімії, то для вас можна запропонувати наступні напрями навчання і спеціальності:
Хімічна технологія і інженерія:
- технологія органічних речовин;
- технологія неорганічних речовин;
- хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів;
- технічна електрохімія;
- хімічна технологія високомолекулярних сполук;
- хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів;
- хімічна технологія рідкісних розсіяних елементів та матеріалів на їх основі;
- хімічна технологія і обладнання опоряджувальних виробництв;
- хімічна технологія переробки деревини і рослинної сировини;
- технологія переробки полімерів.
Хімія:
- аналітичний контроль якості хімічних сполук;
- біохімія.
Фармація:
- фармація;
- технологія парфумерно-косметичних засобів;
- технологія фармацевтичних препаратів;
- клінічна фармація.
Медицина:
- лабораторна діагностика;
- стоматологія та ортопедична стоматологія.
Легка промисловість:
- переробка, стандартизація та сертифікація продукції легкої промисловості;
- прядіння натуральних та хімічних волокон;
- технологія і дизайн тканин і трикотажу.
Інженерне матеріалознавство:
- композитні і порошкові матеріали, покриття;
- металознавство;
- термічна обробка металів.
Авіація та космонавтика:
- виробництво, технологічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів;
- виробництво ракетно-космічних літальних апаратів;
- технологія та технологічне обладнання аеропортів.
Отримати освіту ви можете у таких навчальних закладах:
(в цих вузах для вступу на перераховані спеціальності обов’язковим є екзамен з хімії).
- Київський національний університет ім.. Траса Шевченка.
м. Київ, вул. Володимирівська, 64
Спеціальності: «біохімія», «хімія», «екологія та охорона навколишнього середовища».
- Київський національний університет технологій та дизайну.
м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2
Спеціальності: «Автоматизоване управління технологічними процесами», «Технологія текстильної та легкої промисловості», «Прядіння натуральних та хімічних волокон», «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», «Технологія обробки шкіри та хутра», «Технологія переробки полімерів (пластмас та кластерів)», «технологія фармацевтичних препаратів», «Технологія хімічних волокон», «Хімічна електрохімія», «Хімічна технологія та обладнання опоряджувального виробництва», «Якість, стандартизація та сертифікація».
- Національний авіаційний університет.
м. Київ, пр-т Академіка Корольова, 1.
Спеціальності: «Біотехнологія біологічно-активних речовин», «Екобіотехнологія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Хімічна технологія високомолекулярних сполук», «Хімічна технологія палива та вуглецевих матеріалів».
- Національний аграрний університет.
м. Київ, вул.. Героїв Оборони, 15.
Спеціальності: «Агрохімія та ґрунтознавство», «Екобіотехнологія», «Технологія виробництва та переробки продуктів тваринництва», «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса», «Технологія зберігання, консервування та переробки риби і морепродуктів», «Технологія деревообробки».
- Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова.
м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Спеціальність: «Хімія».
- Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
м. Київ, вул. Політехнічна, 14, корп.16
Спеціальність: «Обладнання фармацевтичної та мікробіологічної промисловості», «Промислова біотехнологія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Обладнання лісового комплексу», «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів», «Хімічна технологія переробки деревини та рослинної сировини», «Технічна електрохімія», «Технологія переробки полімерів», «Хімічна технологія неорганічних речовин», «Хімічна технологія органічних речовин», «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих та силікатних матеріалів».
- Національний університет «Києво-Могилянська Академія».
м. Київ, вул. Сковороди, 2, вул. Набережна-Хрещатицька, 27.
Спеціальності: «Хімія», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Екологія», «Хімія: мембранні та сорбційні процеси і технології».
- Національний університет харчових технологій.
м. Київ, вул. Володимирська, 68.
Спеціальності: «Технологія бродильних виробництв і виноробства», «Технологія вина», «Технологія зберігання і переробки зерна», «Технологія солоду, пива, безалкогольних напоїв», Харчові технології багато профільних підприємств», «Технологія молочних консервів», «Технологія парфюмерно-косметичних виробів», «Біотехнологія біологічно-активних речовин», «Експертиза, якість, сертифікація харчових продуктів та виробництв», «Промислова біотехнологія», «Технологія цукристих виробництв» і інші технологічні спеціальності.
В Житомирській області
- Державний агроекологічний університет України
м. Житомир, Старий Бульвар, 7
Агрономічний факультет:
- агрономія. Спеціалізація: агромеліорація; плодівництво; хмелярство; льонарство;екологія. Спеціалізація: радіоекологія; агроекологія; екологія лісового господарства.
Екологічний факультет:- екологія; - радіоекологія.
Зооінженерний факультет: - зооінженерія.
Факультет ветеринарної медицини: - ветеринарна медицина.
Вступні випробування: - іспити: укр. мова (диктант), профільний предмет, іноземна мова (усно).
- Житомирський державний педагогічний університет ім.. І.Я.Франка
м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40
Природничий факультет:
- Біологія і хімія .Іспити: біологія (усно), укр. мова (диктант).
- Біологія і фізична культура
- Хімія і біологія . Іспити: хімія (усно), укр. мова (диктант).
- Бердичівський машинобудівний коледж
м. Бердичів, вул.. Молодогвардійська, 2-а.
- Хімічне та нафтохімічне машинобудування;
- Ливарне виробництво чорних та кольорових металів.
Термін навчання: на базі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки.
- Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу
Ружинський район, с. Верхівня
- захист рослин; - агрономія; - фермерство.
Іспити: Українська мова (диктант), хімія (співбесіда).
- Житомирський базовий медичний коледж
м. Житомир, вул.. Велика Бердичівська, 46
- лікувальна справа; - сестринська справа;
- акушерська справа; - стоматологічна ортопедія;
Іспити: укр. мова (диктант), біологія (усно).
- стоматологія; - медсестра-бакалавр.
Іспити: укр. мова (диктант), хімія (усно).
- Житомирське фармацевтичне училище ім.. Г.Протасевича
м. Житомир, вул.. Черняхівського, 99
- Фармація. Іспити: укр. мова (диктант), хімія (усно).
- Лабораторна діагностика;
- Медико-профілактична справа (санітарний фельдшер).
- Іспити: укр. мова (диктант), біологія (усно).
- Житомирський кооперативний коледж бізнесу і права
м. Житомир, вул.. Київська, 82
- технологія харчування (денна форма навчання, на базі 11 класів – 2 роки 5 місяців). Іспити: тестування з хімії.
- Житомирський агротехнічний коледж
м. Житомир, вул.. Щорса, 96
- агрономія. Іспити: укр. мова (диктант), хімія (усно).
- Новоград-Волинське медичне училище
М. Новоград-Волинський, вул.. Куйбишева, 10
- Сестринська справа; - Лікувальна справа.
Іспити: укр. мова (диктант), біологія (усно).
- Новочорторийський аграрний технікум
Любарський район, с. Нова Чортория
- Ветеринарна медицина; - Агрономія зі спеціалізацією «економіка»;
- Організація і технологія ведення фермерського господарства.
Іспити: укр. мова (диктант), хімія (усно).
- Рогачів-Волинська філія Новочорторийського аграрного технікум (Баранівський район, с. Рогачів)
- зоотехнія. Іспити: укр. мова (диктант), хімія (усно).
Якщо вас цікавить виробництво фарфору, фаянсу, майоліки і ви мрієте присвятити своє життя даній справі, ми пропонуємо для вас наступні навчальні заклади:
1. Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
М. Київ, вул. Хорива, 1
Факультет інженерних технологій. Спеціальність: «Хімічна технологія тугоплавких і силікатних матеріалів»
2. Національна металургійна академія України
м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 4.
Факультет екології та хімічної технології. Спеціальність: «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих та силікатних матеріалів».
Вступні іспити: математика, хімія, диктант.
3. Український державний хіміко-технологічний університет
м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 8
Факультет технологій силікатів. Спеціальність: «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих та силікатних матеріалів»
Вступні іспити: хімія, українська мова.
4. Донецький національний технічний університет
м.Донецьк, вул. Артема, 58
Факультет екології та хімічної технології. Спеціальності: «Екологія та охорона навколишнього середовища (екологія хімічних виробництв)»;
«Хімічна технологія тугоплавких неметалевих та силікатних матеріалів»
5. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
М. Харків, вул. Фрунзе, 21
Факультет технології неорганічних сполук. Спеціальність: «Хімічна технологія тугоплавких неметалевих та силікатних матеріалів».
Бажаю вам успіхів і вдалого вибору професії, яка стане сенсом вашого життя.