7 клас Суцвіття
Урок № 20
Суцвіття
Мета уроку: сформувати поняття про суцвіття, розглянути їх будову і різноманітність; навчити розпізнавати суцвіття на живому та гербарному матеріалі; з’ясувати значення суцвіть у житті рослини; формувати вміння працювати в групах; виховувати естетичні смаки учнів, відповідальність за стан навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи.
Очікувані результати: учні мають знати різні типи суцвіть та наводити приклади рослин, яким притаманні такі суцвіття; учні мають порівнювати прості та складні суцвіття; учні мають пояснювати значення суцвіть у житті рослини.
Обладнання: ___________________________________________
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
n 1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. «Вірю — не вірю».
Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.
1) Квітка — це генеративний орган рослини.
2) Квітка забезпечує нестатеве розмноження.
3) Тонке стебло, на якому тримається квітка,— це квітколоже.
4) Оцвітина в рослини буває проста і подвійна.
5) Чашолистики не можуть захищати квітку від пошкодження, особливо в стані бутона.
6) У центрі квітки розташована маточка.
7) Маточка і тичинки — головні частини квітки.
8) Форма квітколожа може бути лише видовженою, пласкою.
9) На квітколожі розташовані такі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточки, тичинки.
10) У вишні, сливи, шипшини квітки мають просту оцвітину.
11) Кожна тичинка має тичинкову нитку, що закінчується пиляком.
12) У шипшини, яблуні квітки двостатеві.
Відповіді:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
+ |
– |
– |
+ |
– |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
– |
+ |
2.2. Гра «Біологічна математика».
Закінчити дію:
Пелюстки + чашолистики = … (подвійна оцвітина).
Зав’язь + приймочка + стовпчик = … (маточка).
Тичинкова нитка + пиляк = … (тичинка).
2.3. Зачитування сенканів на тему «Квітка» (індивідуальне домашнє завдання).
2.4. Конкурс загадок про квітки (творче домашнє завдання).
2.5. Біологічні задачі.
1. Весною на одних деревах верби утворюються жовті сережки, а на інших — зелені. З чим пов’язана ця відмінність? (Верба — дводомна рослина. На одному дереві — жіночі квітки, на іншому — чоловічі.)
2. Для озеленення вулиць саджають тополі. Ці дерева ростуть швидко й утворюють могутню крону. Але на початку літа люди незадоволені насадженнями: з дерев летить пух, який потрапляє в очі, на одяг. На деяких вулицях ростуть тополі, але пуху немає. Як це можна пояснити?
2.6. «Знайди зайвого».
Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.
• Чашечка, маточка, приймочка, тичинка, віночок.
• Тичинкова нитка, пиляк, квітконіжка.
• Пелюстка, приймочка, стовпчик, зав’язь.
2.7. Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.
1) Покрив квітки, утворений чашолистиками і пелюстками, називається:
А квітконіжка В квітколоже
Б оцвітина Г маточка
2) Статеве розмноження в рослин здійснюється:
А частинами тіла
Б гаметами
В спорами
3) Квітки, які не мають тичинок, належать до:
А нестатевих В двостатевих
Б одностатевих Г неправильних
4) Проста оцвітина може бути:
А чашечкоподібною
Б тичинкоподібною
В маточкоподібною
5) Квітка — це видозміна:
А пагона Б листка В кореня
6) Рослини, що містять тичинкові і маточкові квітки на одній рослині:
А дводомні В однодомні
Б одностатеві Г двостатеві
3. Навести приклади одностатевих та двостатевих квіток у рослин.
Двостатеві: яблуня, груша, слива, суниця, жовтець. Одностатеві: конопля, тополя, кукурудза. У кукурудзи чоловічі квітки зібрані на верхівці у волотеподібні суцвіття, а жіночі — у суцвіття початок, що, як правило, формується в пазухах листків.
n 3. Мотивація навчальної діяльності
Учитель демонструє учням зображення або гербарії троянди і конвалії.
— Подивіться уважно на ці рослини і скажіть, чим вони відрізняються одна від одної.
— Як ви гадаєте, чому у троянди одна квітка, а у конвалії багато дрібних квіток, які зібрані у групи?
— Яке це має значення в житті рослин?
Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання.
Учитель називає тему уроку, учні записують її в зошитах.
n 4. Засвоєння нового матеріалу
План пояснення нового матеріалу
1. Поняття про суцвіття. Типи суцвіть
«Мікрофон»
Запитання для швидкого обговорення:
— Що таке суцвіття?
(Учитель записує на дошці всі відповіді учнів, а потім разом з ними формулює визначення.)
Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної на пагоні. Суцвіття утворюють здебільшого рослини, що мають дрібні квітки.
Розрізняють прості й складні суцвіття. Простими називають суцвіття, у яких на нерозгалуженій осі в пазухах приквітників розміщені поодинокі квітки. Складні суцвіття утворюються з кількох простих за рахунок галуження головної осі.
Розповідь учителя та складання опорної схеми:
Прості суцвіття:
• китиця (люпин, конвалія, черемха): бічні квітки мають короткі квітконіжки і сидять на подовженій головній осі;
• колос (подорожник, вербена, заразиха): на головній видовженій осі розташовуються сидячі квітки;
• початок (білокрильник, аїр): подібний до колоса, але має м’ясисту потовщену вісь;
• сережки (верба, волоський горіх, смородина): відрізняється від колоса й китиці звисаючою головною віссю;
• зонтик (первоцвіт, вишня, цибуля): головна вісь коротка, бічні квітки ніби виходять
з однієї точки на ніжках різної довжини й розташовуються куполоподібно або в одній площині;
• головка (агалик-трава, конюшина): головна вісь дуже коротка, квітки суцільно скупчені, майже без квітконіжок;
• кошик (волошка, соняшник, кульбаба): численні дрібні сидячі квітки розташовані на сильно потовщеному і розширеному кінці вкороченої осі, що має увігнуту, плоску чи опуклу форму; зовні суцвіття захищене зеленим листям — обгорткою;
• щиток (груша): відрізняється від китиці тим, що нижні квітки мають довгі квітконіжки, унаслідок чого всі вони розташовуються в одній площині.
Складні суцвіття:
• складна китиця, або волоть (тонконіг, бузок, виноград): головна довга вісь є китицею, а бічні її гілочки — прості китиці;
• складний щиток (горобина, калина): головна вісь є щитком, бічні — кошики або теж щитки;
• складний колос (пшениця, жито): головна вісь галузиться на прості колоски;
• складний зонтик (морква, кріп, борщовик): бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.
Робота в групах
Для роботи кожній групі вчитель пропонує набір гербарних зразків рослин з різними суцвіттями.
Завдання для груп:
Використовуючи запропоновані гербарні зразки рослин, визначте типи їх суцвіть і складіть таблицю:
Суцвіття
Назва рослини |
Тип суцвіття |
|
|
Запитання до учнів:
— Як ви гадаєте, яка рослина в Україні має найбільше суцвіття? (Соняшник.)
Якщо учні не знаходять правильної відповіді, то можна запропонувати їм розгадати загадки:
— Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком сімсот козаків.
— Сімсот соколят на одній подушці сплять.
Розповідь учителя
Дійсно, найбільше суцвіття в Україні має соняшник, діаметр його кошика іноді сягає
50 см і більше та налічує близько 1000 квіток. Але у світі трапляються рослини, які мають ще більшу кількість квіток у суцвітті.
Повідомлення учнів
Незвичайні суцвіття
• Високо в Андах, у сухих напівпустелях, зростає неймовірна рослина — пуя. Суцвіття пуй, особливо великих видів, мають цілковито фантастичний вигляд, і їх навіть важко порівняти з якимись широко відомими речами… З розетки довгих листків вертикально вгору росте потужний стрижень завтовшки 50–90 см, від якого врізнобіч густою щіткою відходять квітконоси з квітами. Одне суцвіття, наприклад, у пуї Раймонда складається з 30 тис. квіток! Вони поступово зацвітають від низу доверху, створюючи яскраву вибухову хвилю барв. Цікавий факт: майже половина квіток у суцвітті пуї є стерильними — безплідними, вони слугують лише для приваблювання запилювачів.
• Аморфофалус титанічний, поширений на о. Суматра, має величезне суцвіття (жовтий початок заввишки близько 5 м, огорнутий білим ззовні й темно-бордовим усередині покривалом завдовжки до 2,5 м). Коли в 1937 р. аморфофалус уперше зацвів у ботанічному саду Нью-Йорка, то працівники через його жахливий запах, що нагадує запах гнилої риби, змішаний із запахом спаленого цукру, були змушені працювати у протигазах.
2. Біологічне значення суцвіть
Бесіда
Проблемне запитання:
— Яке біологічне значення суцвіть?
У ході бесіди з’ясовується значення суцвіть і складається опорний конспект.
Біологічне значення суцвіть:
— збільшується ймовірність запилення квіток;
— певні біологічні переваги має порядок розпускання квіток у суцвітті — пристосування до різних чинників запилення;
— тип суцвіття пов’язаний з певним типом супліддя і з пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.
n 5. Узагальнення і закріплення знань
5.1. Тест на встановлення відповідності.
Суцвіття |
Рослини |
1 Китиця 2 Простий зонтик 3 Кошик 4 Складний колос 5 Щиток 6 Головка 7 Волоть |
А Соняшник Б Конвалія В Яблуня Г Бузок Д Жито Е Конюшина Є Кульбаба Ж Вишня |
Відповіді: 1 — Б; 2 — Ж; 3 — А, Є; 4 — Д; 5 — В; 6 — Е; 7 — Г.
5.2. Біологічні задачі.
1. Суцвіття деяких рослин (волошки, ромашки, айстри, соняшника) часто вважають квіткою. Чому? Як називається таке суцвіття?
2. Проста китиця, простий колос, сережка, початок, головка. За якими ознаками їх розрізняють у природі?
5.3. Дати відповідь на запитання.
Які типи суцвіть характерні для таких рослин: примула, морква, айстра, ромашка, капуста, подорожник, конюшина, пшениця, черемха, кукурудза? (Зонтик: примула (простий), морква (складний); кошик: айстра, ромашка; китиця: капуста, черемха; колос: подорожник (простий), пшениця (складний); початок: кукурудза (жіноче суцвіття); головка: конюшина.)
5.4. Скласти сенкан на тему «Суцвіття»
Наприклад: суцвіття
просте, складне
об’єднує, приваблює, запилюється
група квіток на осі
китиця
n 6. Підбиття підсумків уроку
Фронтальна бесіда
1. Що таке суцвіття? Які вони бувають?
2. Чим відрізняються складні суцвіття від простих?
3. Яке біологічне значення мають суцвіття?
n 7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник _____________________________________________
Зошит _________________________________________________
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Підготувати цікавий додатковий матеріал про запилення рослин.